Don`t worry, be happy

Ранок. Сірий і туманний, за вікном мряка, тепла ковдра просто фізично не випускає вас зі своїх міцних обіймів. Ви невиспалися, бо вчора затримав на роботі керівник і ви до ночі намагалися написати звіт, який керівниковові зовсім і не потрібний, просто вас намагаються "підсидіти" і навантажують зайвою роботою. Скаженим зусиллям волі ви піднімаєтеся з ліжка, йдете до ванної кімнати, де з дзеркала на вас дивиться чужа сумна істота з похмурим виразом обличчя. Ви байдужо, автоматично наводите марафет і ідете на роботу, готові на своєму шляху розчавити всіх, хто попадеться під ноги без суда і слідства. Від негативу і образи на душі вам дуже, дуже погано і весь світ здається таким несправедливим, таким... бридким, що так і тягне відплатити світу тією ж монетою. Дістали всі! 
Знайома історія? 


А тепер уявіть, шо по дорозі на роботу Ви доганяєте маршрутку і водій не зачиняє двері перед носом, а чекає спеціально Вас, далі незнайомий чоловік поступився вам місцем, просто так. А на перехресті водій автівки акуратно пригальмував і пропустив Вас, замість того щоб класично-звично промчати і обдати вас з брудом з калюжі. На підході до роботи ви зустріли колегу, яка привітавшись з вами зауважила, що колір цього шарфа прекрасно пасує до вашого пальто і ви як завжди дуже елегантна.
Невже Ваш настрій ще не підвищився? ну хоч трошки?

Наче ніякого дива не сталося, і начальник все той же, але ж на нього є управа, і в кінці кінців на цій роботі світ кліном не зійшовся, час шось змінювати в житті, і навколо не просто морось, а загадковий осінній туман, за яким зовсмі скоро Новий Рік і Різдво, які обов'язково принесуть добрі зміни до вашого життя. 
І люди навоколо - вони зовсім не чарівники, вони просто зробили для вас маленьку, зовсім крихітну, таку щоденну і непомітну добру справу. Прилетівши на роботу вам вже не хочеться відірватися на секретарці, ви просто посміхнетеся їй і подумаєте, що життя все ж таки прекрасне.


* * *
Працюючи щодня з людьми ми часто стикаємося з негативом, який старанно намагаємося перетворити на посмішку, але на жаль, це вдається не завжди. Адже у кожного з нас є свої життеві негаразди, позбутися яких і "випутити пар" простіше всього накричавши на незнайому, далеку від вас людину, яка у відповідь не скаже нічого, скована професійною етикою і, можливо, власним світоглядом. 
А потім, зірвавши зло на невинних людях ми дивуємося, чому ж все сьогодні іде шкереберть, чому премію віддали колезі, а не нам, чому чоловік забув про вечірній похід в театр і залишився на роботі, чому дитина відмахується від наших запитань, чому саме зараз розбилася улюблена чашка, чому, чому все не так?


Все просто.
В зачинені двері щастя не проб'ється. Все наше життя, всі події це наслідки наших дій, Ви просто посміхніться цьому світу і він обов'язково і не раз посміхнеться вам у відповідь. 
Бувайте щасливі! 

При копіюванні матеріалу ссилка на джерело обов'язкова.